Дослідно-експериментальна діяльність
Головними завданнями освітнього закладу є турбота про постійне підвищення якості освітнього процесу, розвиток творчого потенціалу кожного вчителя й колективу в цілому, створення умов для підтримання інтелектуального фону, впровадження сучасних педагогічних технологій, спрямованих на розкриття та розвиток інтелектуальних і творчих здібностей дитини, на задоволення потреб у самовдосконаленні. Протягом навчального 2018-2019 року працюють динамічні творчі групи вчителів з підготовки та проведення засідань педагогічних, методичних рад, постійні творчі групи з реалізації експериментально-дослідницької роботи. Ця діяльність є плідною.
- Творча співпраця з інститутом проблем виховання Національної академії педагогічних наук України. Тема дослідницької роботи: « Технології формування просоціальної поведінки підлітків уразливих категорій у закладах загальної середньої освіти».
- Участь у проекті « Центр гендерної культури як платформа для розширення прав і можливостей жінок та молоді».
- Важливим надбанням школи щодо інноваційної діяльності є перемога і, як наслідок - золота медаль, у 10- ій Міжнародній виставці «Інноватика в сучасній освіті 2018» з досвідом роботи на тему « Інноваційне середовище закладу освіти як умова формування цілісної особистості».
Тож, інноваційна та дослідно-експериментальна діяльність – це процес унесення нових елементів у традиційну систему, створення та використання інтелектуального продукту, реалізація нових оригінальних ідей. Співпраця з науковцями сприяє підвищенню рівня професійно-педагогічної компетентності кожного вчителя, інноваційного потенціалу педагогічного колективу й освітнього закладу в цілому.
Участь у професійних конкурсах
У 2018-2019 н.р.використовуються різні засоби, форми, методи узагальнення досвіду інноваційної діяльності вчителів та поширення узагальнених матеріалів. А саме:
- У конкурсі « Педагог-новатор» на сайті « Шкільний портал» брали участь і отримали сертифікати: Александрова О.В., Різник Л.М., Супрун Н.В.
- У конкурсі « Вчительська десятка» на платформі « На урок» взяла участь вчитель початкових класів Ключарьова О.М.
- На платформі «На урок» друкувалася вчитель початкових класів Волкова І.М. ( 5 сертифікатів).
- На сайті «Всеосвіта» були надруковані 16 розробок уроків вчителя інформатики Скляр Я.В.
- Онлайн-конференція освітнього проекту « На урок» зацікавила вчителя англійської мови Попову І.В.
І вже звичною формою роботи стали вебінари, онлайн-тренінги, в яких беруть участь учителі освітнього закладу.
Крім того, педагоги можуть застосувати свою професійну компетентність, свій досвід на професійних конкурсах , зокрема, на Всеукраїнському конкурсі «Учитель року». У цьому році школу представляла у номінації «Географія» вчитель - Громова О.В. і виборола ІІІ місце.
Від «кімнати примирення»
до культури міжособистісного спілкування
Педагогічний колектив Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 імені О.А. Тризни кілька років поспіль співпрацює з науковцями лабораторії фізичного розвитку і здорового способу життя Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України над винайденням ефективних методів і технологій щодо формування про- соціальної поведінки учнів закладів загальної середньої освіти взагалі, і, зокрема, тих із них, кого прийнято вважати підлітками уразливих категорій.
Солідаризуючись із науковими консультантами, під просоціальною поведінкою ми розуміємо систему дій та вчинків особистості, зумовлену свідомим прийняттям соціально значущих норм і цінностей, прагненням конструктивно вирішувати міжособистісні та групові суперечності, несприйнятливістю до ризикованих способів суб’єкт-суб’єктних взаємодій, здатністю до самореалізації у різних видах соціально значущої діяльності.
До підлітків уразливих категорій ми відносимо осіб 11-15 років, які за обтяжливих обставин свого життя (швидше під впливом однолітків) піддаються дії негативних факторів оточуючого середовища, що може спричиняти нерозуміння ними значущості соціальних цінностей і правових норм, несформованість навичок асертивності, вмінь конструктивної взаємодії, прагнень брати участь у благочинній діяльності.
Такі тлумачення зумовлюють визнання однією з ключових життєвих навичок для будь-якої людини уміння конструктивно розв’язувати міжособистісні і групові протиріччя.
Не є винятком і школярі, які вступають у певні особистісні стосунки з однолітками, вчителями, батьками. Ці стосунки ґрунтуються на різноманітних факторах: навичках працювати з іншими, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, вміннях керувати власними емоціями, наявності навичок усіх форм поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної співпраці в учнівському середовищі.
Комунікативні вміння грають важливу роль у житті суспільства. Без них неможливі процеси виховання, формування, розвитку особистості, міжособистісні стосунки.
Спілкування - багатоплановий процес встановлення i розвитку контактiв мiж людьми, який передбачає обмiн iнформацiєю, певну тактику i стратегiю взаємодiї сприймання i розумiння суб’єктами один одного. Воно має неабияке значення в оволодінні особистістю культурними і загальнолюдськими цінностями, сприяє формуванню життєвого досвіду.
Кожна пересічна людина може стверджувати, що у повсякденному житті спілкування не завжди буває приємним та ефективним. Однак саме ефективне спілкування сприяє порозумінню людей, спрямовує потік інформації у потрібному руслі, допомагає людям долати бар'єри, зближує їх.До того ж,стимулює співрозмовників вчиняти зважені дії задля досягнення окресленої ними мети,передає інформацію, спонукаючи думати по-новому і продовжувати діяти більш ефективно.
Безперечним є той факт, що кожна дитина – неповторна, індивідуальна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Але, на жаль, не у кожної дитини достатньо розвинені комунікативні навички та вміння. І саме з цієї причини, як правило, виникає безліч проблем, непорозумінь та конфліктів.
Як відомо, конфлікт – зіткнення протилежних інтересів, цілей, потреб, думок, різних позицій. Існують різні види конфліктів:
- Конструктивний – призводить до розв'язання проблем, і як наслідок – відбуваються розвиток, якісні зміни.
- Деструктивний – не призводить до розв'язання проблем, з'являються негативні емоції, погані стосунки.
Сучасні психологи вважають, що конфлікт варто розглядати як норму, бо тут нічого не можна змінити. Людина приречена на конфлікти з першого дня життя. А як же зберегти спокій, дружбу, улюблену справу, благополуччя в таких складних ситуаціях?
Необхідно навчитися сприймати конфліктні ситуації виважено, розуміючи, що:
- Конфлікти – це не погано і не добре. Вони просто існують. Важливо, як люди ставляться та якими методами та способами їх вирішують.
- Конфлікт – природний і корисний спосіб досягнення життєвих цілей.
- Слід відрізняти справжню конфліктну ситуацію від уявної, породженої своїми страхами чи фантазіями.
- Не треба сприймати всі конфлікти в однаковій мірі загрозливими, емоційно реагувати на подразники. Навпаки, слід витримати паузу, яка дозволить проаналізувати конфліктну ситуацію і віднайти шляхи її продуктивного вирішення.
Звичайно, такі правила легко декларувати та важко виконувати самим, а тим більше – привчати до них учнів. Полегшує завдання, як завжди, відкритість педагогів до пошуків новітніх соціально-педагогічних технологій, які довели свою ефективність у виховній практиці інших освітніх закладів.
Пошуки ефективних форм та методів розв’язання конфліктних ситуацій привели нас до осмислення, прийняття, опанування і впровадження однієї з таких технологій – «Шкільної служби примирення».
Інформацію про неї ми отримали на семінарах, воркшопах, кворкінгах Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України та на тренінгових заняттях Комунального вищого навчального закладу «Харківська академія неперервної освіти» і вирішили, що саме такий осередок, як одна з технологій врегулювання конфліктів, що базується на активізації внутрішніх ресурсів освітнього середовища, допоможе у конструктивному вирішенні конфліктних ситуацій, а у подальшому – у попередженні їх виникнення.
Шкільна служба примирення нашого закладу освіти – це команда старшокласників-медіаторів, які спрямовують свої навички на допомогу одноліткам, дітям молодшого і середнього шкільного віку конструктивно вирішувати конфлікти мирним шляхом, використовуючи у роботі відповідну практику – медіацію, і працюють над формуванням безпечної атмосфери в школі. Роботу служби організовує координатор - практичний психолог школи, який володіє знаннями та вміннями з організації керування шкільною службою примирення. Стаючи частиною системи роботи школи, однією з її виховних форм, служба узгоджує питання своєї роботи з адміністрацією закладу, звітує про результати діяльності та базується на Положенні про роботу шкільної служби примирення.
Мета служби: забезпечення вдосконалення міжособистісних взаємин, встановлення простору для конструктивного вирішення конфліктів, взаємодопомоги та взаємопідтримки – простору, в якому дитина відчуває себе цілісною особистістю.
Основне завдання: надання допомоги одноліткам та дітям молодшого і середнього шкільного віку у мирному вирішенні конфліктних ситуацій.
До роботи у шкільній службі примирення залучаються активні, креативні, толерантні старшокласники, які виявили бажання навчатись допомагати іншим, і які мають авторитет як серед однолітків, так і серед педагогів та батьків. Медіатори володіють навичками ефективних стратегій поведінки, комунікативними навичками, вмінням створити умови для конструктивної роботи та застосовувати основні практики медіації.
Медіатори – не судді, чи порадники, вони – помічники конфліктуючих сторін, які допомагають порозумітись та прийняти правильне рішення.
Для організаційного забезпечення роботи шкільної служби примирення в нашому закладі створену так звану «кімнату примирення». Це окреме приміщення, що забезпечене мультимедійним та демонстраційним обладнанням. У кімнаті є окрема «зона» для практичної роботи, оснащена зручними кріслами-мішками, столиком, стільцями, матеріалами для практичної роботи: картками із завданнями, таблицями, пазлами, конструкторами, засобами для малювання. «Зона» відпочинку – це м’якенький килимок, на якому можна полежати, побавитись іграшками, м’ячиками, кульками.
Кімната примирення працює за певними правилами. Зокрема, заздалегідь обговорюються та обґрунтовуються правила поведінки під час взаємодії з учасниками зустрічі:
- Уважно слухаємо один одного, говоримо по черзі.
- Поважаємо один одного.
- Не завдаємо фізичної шкоди один одному.
- Перерву в розмові робимо на прохання учасників.
- Дотримуємось наступних принципів взаємодії:
- добровільність;
- неупередженість;
- конфіденційність;
- допомога у знаходженні взаємоприйнятного рішення;
- розподіл відповідальності (за прийняття рішення та його виконання)
6. Сторони підписують Згоду на проведення медіації.
При цьому посередниками під час спілкування обов'язково враховуються вікові особливості конфліктуючих сторін, контролюється дотримання визначених правил взаємодії.
Вирішення конфліктних ситуацій передбачає різні способи й методи: це і проста бесіда, і спільний аналіз типової ситуації, і конструювання певних моделей поведінки, і прогнозування наслідків цієї поведінки, і перегляд сучасних мультфільмів, тематичних відеоматеріалів чи фрагментів із кінофільмів та наступним їх обговоренням.
Основні етапи роботи шкільної служби примирення:
- Знайомство з учасниками зустрічі.
- Встановлення «контакту» та довірливої атмосфери з конфліктуючими сторонами.
- З’ясування причин конфліктної ситуації.
- Пояснення правил медіації.
- Підписання згоди на проведення медіації.
- Аналіз ситуації, що склалась: сторони конфлікту описують свої точки зору; медіатор уважно слухає, «віддзеркалює» ситуацію, дає волю почуттям усіх сторін, з’ясовує потреби та інтереси учасників.
- Обговорення наслідків поведінки як власної, так і протилежної.
- Винайдення шляхів та способів розв’язання ситуації, розроблення консенсусу.
- Практична робота з урегулювання конфлікту за спільною згодою.
- Формулювання домовленості.
- Підпис домовленості.
На різних етапах примирення застосовуються різні інтерактивні форми та методи діяльності: вербальні, тактильні, релаксаційні, направлені на сприяння примирення, згуртованості, спільного винайдення консенсусу, прояву симпатії та довіри один до одного. У своєму арсеналі медіатори мають понад тридцять різних видів практичних вправ як індивідуальних, так і парних та групових. При цьому обов’язково враховуються вік та уподобання учасників.
Наприклад, дітям молодшого та середнього шкільного віку подобається вправа «Привітання»: учасники енергійно рухаються один від одного, вітаючись, утворюючи пари, торкаючись один одного руками.
Гра «Я – твій друг!» передбачає згуртування дітей, розвиток уміння знаходити спільні ознаки в інших людях. Діти стоять парами й повторюють слова й жести: «У мене є ніс. І у тебе є ніс. У мене щічки рожеві. І у тебе щічки рожеві. У мене губки солодкі. І у тебе губки солодкі. Обнімімося, подружімося. (Обнімаються діти). Я тебе люблю. І ти мене любиш. Я твій друг. І ти мій друг».
Ігрова вправа «Паровозик» вчить дітей розуміти закони спільної діяльності, формує почуття колективу. Медіатор вибирає одного з дітей ( за бажанням) на роль паровозика. Діти – «вагони» стають у коло. Паровозик під’їжджає, вітається з кожним: «Здрастуй, . . . (ім’я), ти мені потрібний, щоб підвезти (дядька, тата, тощо)». Так паровозик підходить до кожного. Повідомляє: «Навантажуємось», «Поїхали». Потім — «Приїхали». Звертаючись до кожного на ім’я, говорить : «Спасибі тобі за те, що допоміг підвезти …». Потім діти стають у коло і хором повторюють слова: «Коли нас багато – ми сильні і багато можемо. Ми – спільний, сильний колектив!».
Учні старшого шкільного віку віддають перевагу вправам, спрямованим на релаксацію. Вправа «Сила дихання» допомагає учасникам за допомогою керування диханням нормалізувати психологічний стан: видихаючи повітря, концентруються на тому, чого прагнуть позбутись, а на вдиху, навпаки, бажають собі сили, енергії, наснаги.
Вправа «Дзиґа» спрямована на зняття напруження, поліпшення настрою, дає змогу підбадьоритись, освіжити мозок. Вихідне положення: стати на безпечній відстані одне від одного, тобто так, щоб можна було кружляти з розправленими руками. Ця вправа особливо ефективна, якщо під час обертання наспівувати протяжний звук «і-і-і». Він діє на мозок своєрідно, наповнюючи його киснем. Якщо під час обертання в когось запаморочилась голова – це означає, що він обертається надто швидко. Треба сповільнити рух, а відтак обернутися кілька разів у протилежному напрямку. Допоможе і прийом, який застосовують танцівники: обрати на рівні очей будь-який предмет і фіксувати на ньому погляд під час кожного обертання.
Як показує практика функціонування шкільної кімнати примирення, дітям до вподоби моделювання ситуації, розподіл ролей учасників ситуації, різні прийоми зняття агресії чи негативних емоцій, емоційно-розвантажувальна «розмова» тощо.
Переваги медіації полягають у тому, що діти більше спілкуються з ровесниками; школярі у вирішенні конфліктної ситуації не стикаються з авторитетом дорослих - діти допомагають один одному розв'язувати конфлікти й отримують власний досвід, який буде корисний у подальшому житті.
У наших медіаторів-посередників ще невеликий досвід роботи , але є велике бажання допомагати іншим. Та й атмосфера довіри і кращого взаєморозуміння серед учнів сприяє ефективному вирішенню та профілактиці конфліктних ситуацій в учнівському середовищі, бо, крім роботи в кімнаті примирення, медіатори проводять активну інформаційно-рекламну роботу серед усіх учасників освітнього процесу на різних етапах загальношкільної і класної виховної роботи.
Діяльність шкільної служби примирення гаряче схвалюють та підтримують батьки наших учнів. Вони - активні учасники шкільного життя -стали незамінними помічниками на етапі відкриття служби і в подальшому повсякчас підтримують роботу медіаційної групи.
Ми живемо в епоху швидкісних змін. І наше завдання – опановувати ці зміни, формувати нові моделі поведінки, які базуються на взаєморозумінні і взаємопідтримці всіх учасників освітнього процесу. На даний час діє концепція «Нова українська школа», провідною метою якої є підвищення якості освіти. Змінюються умови та вимоги до сучасного учня, випускника школи, який повинен бути цілісною, гармонійною особистістю, інноватором, успішно вирішувати нелегкі виклики сучасності, обов'язково застосовуючи набуті життєві компетентності такі, як: спілкування державною мовою, іноземними мовами, математична, основні компетентності у природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, обізнаність та самовираження у сфері культури, екологічна, соціальна та громадянська грамотність, здорове життя.
Вважаємо, що наскрізною компетентністю дитини має бути вміння навчатися протягом усього життя. Навчатися не лише останнім досягненням науки, здобуткам науково-технічного прогресу, а й безперервно удосконалювати культуру міжособистісних стосунків як фундаменту злагоди й миру.
Ми сподіваємося, що досвід роботи шкільної служби примирення та, безпосередньо, «кімнати примирення» сприятиме набуттю учнями необхідних життєвих компетентностей для їх успішної самореалізації в майбутньому.